4 грулня 2011 року пішов з життя відомий археолог, історик, музеєзнавець, кандидат історичних наук, почесний громадянин м.Путивля – Іван Тихонович Черняков.
Народився він у 1936 р. в с. Нова Слобода Путивльського району. Під час війни (1942) у п’ятирічному віці став свідком трагічного розстрілу жителів
рідної Нової Слободи. Цей пекельний життєвий досвід закарбувався у його характері. Він жив з постійним почуттям провини перед тими, хто безвинно
загинув, тому працював, вчився старанно і наполегливо, начебто і за них. У 1944 – 1948 рр. навчався в Новослобідській школі, 1948 – 1951 рр. –  Бунякинській семирічці. У 1955 р. закінчив з відзнакою Путивльське педагогічне училище.
Бажання присвятити своє життя вивченню стародавньої історії привело Чернякова на історичний факультет Одеського державного університету ім.Мечникова.
Тридцять років Іван Черняков жив і працював у Одесі. Ці роки були успішними у його науковій діяльності: видав близько 150 статей, монографію, науково-популяр ну книжку і протягом усіх цих ро-
ків без вихідних і відпусток кожний сезон проводив польові дослідження. Багато років присвятив роботі в Одеському археологічному музеї, зокрема на посаді директора. У  формуванні Івана Тихоновича, як ученого,  саме  музей  відіграв  найважливішу роль, адже там була можливість постійно  вивчати багаті колекції  артефактів  різних  епох,  користуватись архівом і бібліотекою, що збирались протягом століття, спілкуватися з колегами, писати та видавати наукові статті.
З 1976 до 1998 р. працював у Інституті археології АН УРСР. І.Т. Черняков був членом-кореспондентом  Українського  комітету  Міжнародної ради  з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС).
До наукових відкриттів Івана Тихоновича Чернякова належать: пам’ятки  неолітичної культури Хаманжія  та енеолітичної  культури Гумельниця  на лівобережжі Дунаю на території України  і Молдови,
розробка теорії  значення  трипільської культури  в історії стародавньої Європи, сотні розкопаних курганів, виділення  окремої  буджацької культури  ІІІ тис.  до н.  е. Йому  належить  створення  методів
експериментальної археології та досліджень бронз оливарного виробництва  у північному  Причорномор’ї у ІІ тис. до  н.е. Цей перелік можна продовжувати, адже серед майже 500 наукових робіт є такі,
що  висвітлюють питання історії античної, скіфської, сарматської, черняхівської та інших культур. Різні проблеми, різні історичні періоди, самобутній творчий підхід  і чіткий,  лише Чернякову  прита-
манний  стиль викладення  матеріалу.Іван Тихонович багато років працював над вивченням історії давнього Путивля. Результатом його багаторічної роботи стало видання  у 2005 році книги "Путивль: На перепутьях истории Украины и России”. Ця  праця,  після  книги  І.М.  Рябініна "История о Путивле, уездном городе Курской губернии”, найбільш ґрунтовно висвітлює історію Путивля. І.Т. Черняков одним з перших дослідив династію путивльських князів, які близько 100 років займали київський великокняжий престол.  Крім того, в різних наукових збірниках були опубліковані його статті про унікальну археологічну знахідку – свинцеву плиту початку XVII ст. з Путивля, Путивльський скарб 1910 р. срібних гривен, про археолога та історика з с. Нова Слобода М.Ф.  Берлинського,  про історію  горюнів тощо. Іван Тихонович був ініціатором проведення у 2009 р. науково-практичної конференції "Максим Берлинський – історик, педагог, релігійний діяч” у Державному історико-культурному заповіднику у м. Путивлі.
Іван Тихонович належав до плеяди видатних археологів України. Його ім’я та науковий доробок складають гордість української науки не лише в нашій державі, а і далеко за її межами.
Світла пам’ять про прекрасного ученого, великодушну та порядну людину  назавжди залишиться в серцях друзів, колег і земляків з Путивльщини.
Косовський   А.І.,  Фесенко  О.Д.,  Павлік  С.А., Котенко В.В.,  Свердлікова  І.М., Мартиненко В.О.,Гурєєв С.В., Давидова С.М., Тупик С.В., Луговський А.В., Журавська А.М., Чернякова Н.В., Малик Є.І.,Плаксіна О.В.
По материалам районной газеты "Путивльские ведомости"