Звіт про роботу депутатської фракції комуністів за період дев’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання (вересень 2011 р. – січень 2012 р.)
ОБСТАНОВКА,
в якій відбувалася робота дев’ятої сесії
Верховної Ради України шостого скликання
Ситуація, в якій проходила робота сесії, характеризувалася:
очевидним відступом влади від ряду важливих положень передвиборної платформи Президента В.Януковича і Коаліційної  угоди учасників парламентської більшості;
розгортанням тотального наступу правлячого режиму на соціальні права трудящих, декларовані українською Конституцією;
сповзанням  режиму до авторитаризму;
все більшим підпорядкуванням курсу внутрішньої і зовнішньої політики України диктату Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних фінансових інституцій;
лавіруванням у проведенні зовнішньополітичного курсу, фактичною підміною політики позаблоковості курсом на інтеграцію в Європейський Союз, який проголошується  «пріоритетним напрямом, домінантою, фундаментальною складовою української зовнішньої політики», розширенням співробітництва з НАТО.
Це відбувається в умовах наростаючого впливу глобальної фінансово-економічної кризи, яка вступила в другий етап  гострого протистояння в українському суспільстві, посилення в ньому соціальної напруги, стрімкою втратою партією влади – Партією регіонів підтримки.
Важливо, що в цих умовах Уряду М.Азарова при підтримці і у взаємодії з депутатською більшістю у Верховній Раді України ціною великих зусиль поки що вдається забезпечувати позитивну динаміку в економіці.
За попередніми даними, зростання обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2011 році склало близько 5%. У прогнозованих параметрах утримано обмінний курс національної валюти – гривні, а   також рівень інфляції.
Але ці досягнення тримаються на хиткому ґрунті. В оптимізації галузевої структури вітчизняної економіки, переведенні її на інноваційну основу, підвищенні конкурентноздатності помітних зрушень не відбулося.
Стан в українській економіці великою мірою залежить від експортно орієнтованих галузей промисловості, головним чином металургійної, попит на продукцію якої на світовому ринку є нестійким, а з поглибленням глобальної економічної кризи падає. У зовнішній торгівлі імпорт істотно переважає експорт.
Все більшої гостроти набувають труднощі із залученням фінансових ресурсів у державну скарбницю, наявністю вільних коштів у банківській сфері. Небезпечно зростає державний борг, у тому числі короткотерміновий. Виникли серйозні проблеми з виплатою пенсій (у тому числі за судовими рішеннями), реалізацією встановлених чинними законами компенсацій і пільг, загальна сума яких у кілька разів перевищує розмір річного державного бюджету.
Держава виявилася неспроможною виконувати свої зобов’язання перед чорнобильцями, афганцями, дітьми війни, іншими категоріями громадян.
Це стало приводом для масових протестних виступів, які в ряді міст (Донецьк, Харків, Луганськ, Київ та інші) набувають гострих форм, супроводжуються вимогами відставки Уряду, сутичками із співробітниками органів правопорядку. Політичні сили, які потерпіли поразку на президентських виборах 2010 року, намагаються використати ці акції для того, щоб  дестабілізувати ситуацію в країні, взяти реванш, на місце нинішньої влади привести представників інших олігархічних кланів. Судячи з усього, відпрацьовується принципово нова тактика боротьби: протестні акції видаються за спонтанні прояви невдоволення доведених до відчаю людей, їх учасники підкреслено дистанціюються від тих чи інших політичних сил, при цьому справжні ініціатори і організатори залишаються «за кадром».
Для невдоволення своїм становищем у громадян України є підстави. Життєвий рівень більшості співвітчизників знижується. Водночас доходи купки мільярдерів стрімко зростають, майнове розшарування в суспільстві поглиблюється.  9,5 мільйона людей мають душовий доход нижчий від прожиткового мінімуму. За розрахунками до  Державного бюджету України на 2012 рік, бідні становитимуть у  2012 році 26,2% від усього населення  (у 2010 році було 24,1%). Зростають ціни. Для більшості громадян  недоступними стали ліки, медичне обслуговування.
Здійснювані в цих умовах реформи (їх проголошено понад 20) ще більше погіршують становище мільйонів людей. Під тиском Міжнародного валютного фонду Уряд нав’язав Верховній Раді прийняття Закону про грабіжницьку так звану пенсійну реформу, яка зводиться в основному до підвищення – всупереч вимогам статті 22 Конституції України – пенсійного віку і трудового стажу, необхідного для призначення пенсій.
Антинародний характер мають також урядові законопроекти про нові кодекси – Трудовий, Житловий, про реформу в галузі охорони здоров’я та інші.
Міжнародний валютний фонд диктує, якими мають бути для населення України    плата за електроенергію і побутовий газ, тарифи на житлово-комунальні та інші послуги. Уряд, як правило, слухняно бере вимоги Фонду до виконання.
До того ж, започатковані "реформи” нерідко проводяться за законодавчими актами, при розробці і ухваленні яких недостатньо враховуються реалії сьогодення, сприйняття їх у суспільстві. Через низький професійний рівень ухвалені закони нерідко доводиться переглядати, вносити до них серйозні корективи (як це було, зокрема, з законами про податкову, судову реформи та деякими іншими).
Уряд, Президент  останнім часом всіляко  протискують законопроекти про тотальну приватизацію ( у тому числі підприємств електроенергетики, оборонних та інших стратегічних галузей) та про ринок землі (тобто про вільний продаж і купівлю земельних, передусім сільськогосподарських, угідь),  що має на меті  закріпити  засади реставрованого в Україні  капіталістичного ладу,  задовольнити зростаючі апетити олігархів, зміцнити їх позиції у вітчизняній економіці, ще більше відкрити шлях для проникнення в українську економіку іноземного капіталу.
Слід відмітити, що проведення тотальної приватизації, введення вільного продажу землі не передбачалися ні в передвиборній Програмі Президента, ні в Угоді про сформування парламентської коаліції (більшості), ні Законом «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики».
Фракція Компартії, дотримуючись принципових домовленостей з партнерами по парламентській більшості, однозначно виступає проти прийняття законів, які мають антинародний характер. Зокрема, під час дев’ятої сесії Верховної Ради фракція не підтримала з цих причин  законопроекти:
про Державний бюджет на 2012 рік;
про гарантії держави щодо виконання судових рішень (цим законопроектом передбачалося надати право Уряду всупереч чинному законодавству  визначати розмір встановлених пільг і компенсацій в  залежності від наявності коштів у Державному бюджеті України);
про внесення змін до деяких законів  з питань приватизації;
про особливості приватизації вугледобувних підприємств;
про державну службу;
про ринок земель та  деякі інші.
Водночас фракція ініціювала або підтримала низку законопроектів,  спрямованих на соціальний захист громадян,   прийняття яких заблокував партнер по парламентській більшості – фракція Партії регіонів.
Зокрема:
проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради  про прийняття у другому читанні  проекту Закону про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи;
проекти законів про внесення змін до Закону  "Про Державний бюджет України на 2011 рік” щодо використання коштів від приватизації ВАТ "Укртелеком” для підвищення мінімального рівня пенсійного забезпечення та
щодо посилення державної підтримки розвитку сільського господарства в 2011 році;
проект  Закону про внесення змін  до деяких законів України  з питань державних гарантій відновлення заощаджень громадян;
проект Закону про мараторій  на приватизацію прибуткових державних та комунальних підприємств на 2012 рік;
проект Закону про внесення змін до Закону  "Про соціальний захист дітей війни” (щодо забезпечення соціальних гарантій);
проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання окремих питань стягнення пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг та діяльності виконавців/виробників таких послуг;
проекти законів про внесення змін до Податкового кодексу щодо встановлення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб та щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників.
Процеси, що відбуваються у нашому суспільстві, знаходять відображення у гострому протистоянні більшості і опозиції у Верховній Раді. Члени опозиційних фракцій часто вдавалися до блокування роботи парламенту, обструкції пленарних засідань,  що негативно позначилося на законотворчій діяльності,  авторитеті парламенту.
Ситуацію в суспільстві і в парламенті загострили судові процеси проти членів попереднього Уряду, особливо проти екс-Прем’єр-міністра Ю.Тимошенко і колишнього Міністра внутрішніх справ Ю.Луценка.
В умовах, коли і Захід, і Росія прагнуть утримати нашу країну у сфері свого впливу, ці процеси використовуються певними силами  за рубежем для тиску на українську владу,  щоб закріпити Україну на прозахідних  позиціях.
На даний час зовнішньополітичний курс України її керівництвом визначається формулою: «Європа – наш дім, Росія – сусід», «Євро-Азійський союз – не наша гра». Зусилля Уряду, зовнішньополітичного відомства зосереджуються  на тому, щоб домогтися прийняття України в Європейський Союз (ЄС), вже в 2011 році вступити в Зону вільної торгівлі ЄС і парафувати Угоду про Асоціацію з ЄС (із зазначенням в ній перспективи повноправного членства в Європейському Союзі). Домогтися цього не вдалося. На самміті ЄС-Україна, який відбувся в Києві 19 грудня 2011 р., констатовано лише "завершення підготовки відповідних документів”, зафіксовані вимоги  ЄС до України щодо політичних питань "розвиток демократії”, реформування  судової системи, справи Ю.Тимошенко, Ю. Луценка та інші). Активізуються відносини з НАТО.
Водночас було  укладено Угоду про зону вільної торгівлі в рамках СНД. Український Уряд виступає за якнайскорішу її ратифікацію одночасно парламентами всіх країн-учасників СНД. Переговори з Росією з газових питань виявились дуже непростими, що ускладнило бюджетний процес 2012 року: до кінця 2011 року не вдалося домовитися з російською стороною про суттєве зменшення ціни на природний газ, який імпортується з Росії, у зв`язку з чим довелося прийняти Державний бюджет на 2012 рік  за песимістичним варіантом.
Значною мірою ситуація обумовлена негативним ставленням  українського керівництва до пропозицій відносно можливості  приєднання України до Митного союзу з Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Казахстаном, а в перспективі – про входження до Євро-Азійського Союзу. Всіляко вихваляються «переваги інтеграції в ЄС», хоча об’єктивні аналітики, авторитетні науковці переконливо доводять більшу вигідність для нашої країни інтеграції на пострадянському просторі при одночасному розвитку взаємовигідних відносин з країнами Заходу. Курс  на євроінтеграцію вже призвів до скорочення частки українських підприємств на вітчизняному ринку, за даними Українського союзу промисловців і підприємців з 71% у 2004 році до 56% – у 2010. За цим стоїть  втрата робочих місць, скорочення виробництв, зростання соціальної напруги.
Менш ніж через рік завершуються повноваження нинішнього скликання Верховної Ради України. З прийняттям нового Закону «Про вибори народних депутатів України» (він ухвалений голосами 336 народних депутатів – як від більшості, так і багатьох депутатів з опозиційних фракцій) виборча кампанія в країні фактично розпочалася.
Вибори будуть проводитися за змішаною системою (225 народних депутатів  обиратимуться в одномандатних округах, 225 – за списками політичних партій). Прохідний бар’єр для проходження кандидатів від політичних партій встановлений на рівні 5%.
Це досить  жорсткі умови. Від організацій нашої партії вимагатимуться величезні зусилля, щоб дістати необхідну підтримку виборців  і забезпечити належне представництво у парламенті, збільшити можливості захисту інтересів трудящих у законодавчому органі  держави
http://www.cominformua.com/index.php/razdeli/argumenty-i-fakty/item/498-zvit-pro-robotu-fraktsiyi-kpu