Україна голосно заявила про прихильність демократичним цінностям західного світу. Але в реальності слова часто не збігаються з діями влади. Про причини виникнення, досудовий та судовий етап справ проти КПУ, а також про реакцію депутатів ПАРЄ на юридичне переслідування комуністичної ідеологи в Україні кореспонденту ГолосUA розповів лідер Компартії України Петро Симоненко.
РЕФЕРЕНДУМ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС БУВ НЕОБХІДНИЙ
- Петре Миколайовичу, як реагує Європа на події в Україні?
- Європейці, при виникненні загрози Третьої світової війни, не повинні використовувати відносно України політику «подвійних стандартів». На січневій сесії ПАРЄ, будучи там на запрошення об'єднаних лівих, я нагадав парламентарям, як публічно звинуватив екс-єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Штефана Фюле в тому, що у нього руки в крові українського народу. Адже ще в 2013 році, коли постало питання про Асоціацію з ЄС, я пропонував його вирішити демократичним шляхом, через референдум. Ми зібрали три з половиною мільйони підписів. Хто цього не допустив? Ті, хто нині при владі в Україні. Але ще режим Януковича дав злочинну команду судам підтримати позов про заборону проведення референдуму. І кров пролилася... Необхідно також розуміти, що подібна політика «подвійних стандартів» обов'язково призведе до нової ескалації ситуації. А це означає - виникне величезна трудова міграція з України в ЄС.
- Але окремі країни Євросоюзу розуміють небезпеку всього, що відбувається в Україні. Скажімо, Греція тому приклад. Країна відкрито заявила про можливий вихід з ЄС?!
- До чого довели заможну колись Грецію? Після вступу в ЄС вона накопичила понад 300 млрд. дол. боргів. В результаті, народ Греції підтримав ліві сили, відстоюючи національні інтереси, пішов проти олігархів. Грецький приклад - наука для нас, що проблеми не через війну потрібно вирішувати.
СУД НАД КПУ - СПРОБА ВИКЛИКАТИ ЕПІДЕМІЮ СТРАХУ В СУСПІЛЬСТВІ
- Сьогодні українці досить часто висловлюють своє невдоволення нинішньою владою, але поки все це відбувається кулуарно - у дворах, на роботі, вдома. Люди налякані чи розгублені?
- І те й інше. Ось, на прикладі моїх колег, представників КПУ, можу сказати, всіляко намагаються залякати, відкриваючи кримінальні справи за абсолютно вигаданими причинами: то гранату у смітнику «знайдуть» у квартирі у багатодітного батька, звинувативши в сепаратизмі, то листівки нібито «антидержавного змісту». Влада розправляється з нами всіма можливими способами! Ось триває судова справа щодо заборони КПУ. За надуманою ініціативою Міністерства юстиції, спрямованою на те, щоб народ України не почув і слова правди. Влада прагне залякати українське суспільство, викликати епідемію страху. Залякують комуністів, щоб навіть ті, хто хоче і може сказати правду, мовчали. Залякують і тих, хто відмовляється ставати «гарматним м'ясом», погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності.
Щоб люди не знали гіркої правди, влада намагається позбавити права голосу і можливості запропонувати народу альтернативну політичну програму, єдину політичну силу, опозиційну нинішньому режиму. Компартію представляють суспільству, як внутрішнього ворога. Але я переконаний, що крім сьогоднішніх українських судів, існує ще й суд історії. Він нас виправдає, які б сьогодні не виносилися неправомірні вердикти.
- А як Ви оцінюєте процес над КПУ на досудовому та судовому етапі?
- Чого тільки не намагаються «повісити» на нас: і зв'язок з організацією війни, й інші злочини. Йде активне переслідування інакомислячих, як це сталося у відношенні мого друга Ткаченка, першого секретаря Дніпродзерджинського райкому. У нього двоє маленьких дітей. І він, за версією СБУ, у сміттєвому відрі на кухні зберігав арсенал гранат! Ким же треба бути, щоб зробити подібне - підкинути гранату у відро, прикрити газетами і після звинувачувати у якихось злочинах! Але представники правоохоронних органів, думаю, чудово розуміють: мир все одно настане, влада рано чи пізно зміниться. І доведеться нести кримінальну відповідальність за неправомірні рішення.
ВІЙНА НЕ ВИРІШИТЬ ПРОБЛЕМИ КРАЇНИ
- Уряд урізає соціальні пільги і, одночасно, проводить політику деіндустріалізації країни. Приклад тому - ситуація з Південмашем і багатьма іншими стратегічними підприємствами? Що буде з ними і людьми, які там працювали?
- Мінімальна пенсія в Україні не змінилася, але літніх людей позбавляють права на безплатний проїзд, а ціни, тарифи зростають. Як людині вижити? Квартплата 900 грн., а пенсія - 1 200. Влада стверджує, що знизилися податки. Але сумарно вони зросли - ввели податок на нерухомість, банківські вклади. Яку сферу не візьми, видно, що політика чинної влади - антиукраїнська. Вона проводиться «під диктовку» МВФ. Наш уряд є владою зовнішнього управління. Їх просто «ганяють по колу», виконали своє завдання - переставляють на інше місце, навіть не змінюючи осіб. Чому МВФ висуває нам такі жорсткі вимоги? Україна в поточному році планує витратити на війну 90 млрд. грн., і збирається збільшити цю суму. Далі - 70 млрд. грн. потрібно буде в 2015 році направити на погашення нашого держборгу.
Якщо говорити про Південмаш, там було більше 50 тис. робітників, 10-тисячний колектив КБ «Південне». Це - найбільший інтелект, виробництво ракет, які за тактико-технічними даними американці до 2004 року не могли наздогнати. Південмаш випускав трактори, що орали українську землю, доступні за ціною. Прямо скажу: ті, хто сьогодні при владі, призвели до зупинки такого великого підприємства, ми втрачаємо класних фахівців, потенціал, який не відновиш.
Я не хочу такої долі для України. Але поки війна йде, стріляють по мирних жителях, руйнуються підприємства, про яку перспективу для України можна говорити? Руйнується наш внутрішній ринок. З одного боку, його віддали європейцям, обклали податками так, що наша продукція стала неконкурентоспроможною. З іншого боку, під загрозою отримання повісток люди розбігаються з підприємств, що закриваються. Тому, політика війни - це і політика деіндустріалізації країни.
- Кажуть, що історія ніколи не повторюється. Але, якщо проаналізувати поточну політичну ситуацію в Україні, стає очевидним, що у владі відбуваються серйозні тертя, здавалося б «серед своїх»?
- Заглянемо в недавню історію, 2004 рік. Ці ж люди тоді прийшли до влади, зараз серед них немає лише Ющенка. Та ж «обойма». Пригадуються байки Крилова: «А ви, друзі, як не сідайте, все в музиканти не годитесь». Кого вони вигнали з влади в перший же рік правління? Що вони говорили тоді про цю людину, що займає сьогодні найвищий пост в країні? І що вони тоді не поділили, одразу ж «погризшись»? Не слід живити надії, що в 2014 році вони стали іншими. Ніхто з них нічого людям не віддає, тільки «під себе» гребуть.
Тому, сьогоднішні проблеми влади не дивні. Знову розставляють на посади сватів і кумів. І кожен розуміє, що часу у них залишилось - «кіт наплакав». Відбувається внутрішньовидова боротьба олігархів. Один відчув силу, можна «вкусити» колегу, що й починає робити потай. Інші поки «сидять у засідці», вичікують, коли зможуть «розхитати» ситуацію.
На жаль, український народ сьогодні кров'ю розплачується за те, що повірили цим політиканам. Але тимчасові ведуть людей до великої біди. А поки вони «тасують колоди», сперечаються, хто більше одержить і довше протримається при владі, вже й протестні акції пішли. «Вогнище» війни повинно бути загашено, і негайно. Але, мабуть, його існування комусь дуже вигідне. У Європі дивуються, як можна було за рік з армії вкрасти 450 млн. євро? І хто за це відповів?!

Марина Іванова
Источник:http://ua.golos.ua/politika/p_

simonenko_mir_vse_ravno_nastupit_7642
Golos.ua © 2014