Більшої брехні важко придумати. Питання до буржуазних столичних очільників: якщо в незалежній Україні все так погано, то навіщо ви потрібні українському народові?

Стосовно обіцянок європейського раю

За допомогою СРСР НДР розвивалась успішно, коли зрадник Горбачов кинув напризволяще соціалістичну систему, Захід запропонував східним німцям приєднатися до західних. Східні німці сподівалися, що Захід їх буде годувати. У відповідь почули: годуйте самі себе. Точно таку відповідь отримають українці, коли скажуть: ми виконали всі ваші вимоги (Верховна Рада вже прийняла цілу низку Законів стосовно асоціації з ЄС), ми – ваші. Підвищуйте нам зарплату і пенсії в п’ять разів.

А де наша влада візьме кошти, коли вся промисловість на ладан дихає, а сільське господарство розвалене давно? «Багатії поділяться з бідними», – обіцяв наш земляк Президент Ющенко, та слова свого не дотримався. Відвертіше висловився Президент Кравчук: «І будуть багаті і будуть бідні».

Бідні не літають на відпочинок чи лікування до Парижу і не віддають своїх дітей в європейські університети – такими принадами їх в ЄС не докликати.

В умовах зменшення запасів природних ресурсів, Захід, замість того, щоб змусити багатих поділитися з бідними, здійснює політику, спрямовану на скорочення чисельності населення. Так, Захід (Римський клуб) встановив Україні ліміт 10–15 млн. чол. (зараз нас 45 млн.).

Змушує до цього і інші країни, які просяться в ЄС. Пропонує багато людиноненависницьких методів 9розширення виробництва алкогольних напоїв (за цим Україна вже перевершила рівень 1990 р.), безробіття, викладання в школах премудростей розпусти, підвищення пенсійного віку, цін на ліки і послуги ЖКГ, антинародної медичної реформи та ін.. Зупинимося на двох найганебніших. Це узаконення однопалих шлюбів і ювенальна юстиція.

Чорногорія, котра почала переговори про вступ до ЄС, вже прийняла Закон про заборону дискримінації сексуальних меншин.

Ювенальна юстиція в Європейських країнах «прижилася» давно, за двома напрямками: це запровадження м’якого правосуддя для неповнолітніх злочинців і система «захисту прав дітей». У Франції, наприклад, 17-річних хуліганів, крадіїв, бандитів, ґвалтівників приговорюють до… бесіди з психологом. Результат – нестримана молодіжна злочинність, погроми і бунти – і все це безкарно.

Під захистом прав дітей, розуміється їх відбирання у батьків, в т. ч. з не-значних причин: незадовільне житло, бідність, безробіття, релігійність батьків, скарга (навіть анонімна) вчителя, домпрацівниці, сусіда. У Америці премія соціальному працівникові за відібрану дитину складає 5000 дол., у Європі – 1000. Такі працівники перетворилися там у мисливців за головами. У Швеції за останні роки вилучили у батьків 300 тис. дітей, у Фінляндії за 2012 р. – 17 тис., у Німеччині щорічно – до 70 тис і т. д. Офіційно ювенальної юстиції в Україні ще нема. На ділі ювенальні технології впроваджуються поступово і настирливо. Якщо у 1998 р. в Україні було відібрано у батьків 2800 дітей, то у 2008 р. – 14800. Випадки незаконного відбирання у батьків дітей вже привели до серії самогубств матерів, доведених ювенальними злочинцями до відчаю.

Згідно Законопроекту № 2638 про заборону фізичних покарань дітей, його автор регіонал В. Журавський пропонує за ляпас або лозину давати батькам три роки в’язниці, за складніші випадки – вісім років.

Сьогодні дівчаток навчають бути не дружиною, мамою, а повією. З телебачення на дітей виплескується вал розпусти, насилля і криміналу, в результаті зростає дитяча агресія. У сім’ях порушена ієрархія, відсутня повага до старшого. Якщо в цих умовах батьки будуть позбавлені можливості наставляти дитину, то після вступу в ЄС ми загубимо дітей, яке ще можна врятувати, відмовитись від європейських «цінностей».

Отже мета режисерів нового світового порядку – знищення інституту традиційної сім’ї, де закладаються основи світосприйняття людини, духовний базис, від покоління до покоління передається і розбудовується батьківська оселя. Відірвати людей від коренів, від традицій, від рідного краю, Батьківщини, розірвати сімейні і суспільні зв’язки, бомбувати людей, зробити їх керованою біомасою – ось мета глобалістів, яким вірно служить ЄС.

Вступати до Європейського союзу нам невигідно і в економічному плані.

Зруйнувавши колгоспи, уряд вже спрямував громадське тваринництво в приватний сектор з його каторжною працею, бо немає сам ні кормодобувних бригад, ні підмінних доярок, ні механізації. Молодь втікає з села. А батьки старіють і довго утримувати корівок не зможуть. Після вступу України в ЄС селянам буде заборонено продавати своє молоко і м’ясо, фрукти, меді і овочі на базарі. Це остаточно доб’є село. Більшого знущання над селянами трудно придумати.

В останні роки Україна експортувала в Європу 3 млн. тонн пшениці, а після підписання Угоди наша квота для країн ЄС буде обмежена 1 млн. із 300 тис. тонн цукру їй буде дозволено поставляти лише 300 тис. тонн. Подібні обмеження для всіх видів сільгосппродукції. Це витіснить з українського ринку наші продукти. На заміну їм привезуть продукти з-за кордону.

Україна повинна буде запровадити більше 20 тисяч Європейських стандартів – ця процедура не з дешевих! Ми зобов’язані відмовитися не лише від національних стандартів, але і від стандартів СНД, а отже, ні одне наше підприємство не зможе поставляти свою продукцію у Митний союз, де зараз відроджуються радянські «ГОСТи».

Чергова вимога до України – приватизація «Укрзалізниці» і припинення її дотування із держбюджету. Відразу підскочить вартість квитків у поїздах. Потім вона виросте ще раз, щоб Україна змогла виконати Директиву ЄС «Про сумісність залізничних систем в рамках Співтовариства». Нам доведеться витратися на переобладнання більше 30 тис. км рейкового полотна, а також на заміну колісних пар для 139500 вагонів і 6100 тепловозів. Де брати гроші на заміну всього цього? Як завжди, за рахунок скорочення соціальних програм?

Загине на ВПК. У тендерах на забезпечення армії і інших силових структур буде обов’язковою участь фірм із ЄС.

Євросоюз вже рік як банкрут, який не в змозі фінансувати свої власні програми. Тоді навіщо йому Україна? Для поношеного одягу. Україна ліквідує мито на імпорт: до нас валом повезуть секонд-хенд, добиваючи українську швейну промисловість.

А що отримає Україна в разі вступу в Митний союз?

Ціни для України будуть відповідати внутрішнім цінам Росії. Це приведе до зниження цін на продукти і послуги ЖКХ. Приклад: Білорусія отримує газ за ціною 180 дол./тис. куб. м. (ціна для нас сьогодні – 420).

Прямий виграш України від вступу в МС може скласти 9 млрд. дол.

Сьогодні в країнах ЄС налічується 26,3 млн. безробітних. Чому їм кваліфіковані працівники, робота яких добре оплачується, не потрібні. А хіба українці, котрі виїхали на роботу до Європи, виконують некваліфіковану працю, від якої відмовляються навіть безробітні  європейці, оскільки розмір допомоги з безробіття в них вищий, ніж оплата праці сезонних робітників збирачів урожаю, прислуги чи підсобних робітників на будівництві.

Лише в Митному союзі кваліфіковані працівники із України можуть знайти пристойну роботу. У Росії зараз працює 1,2 млн. українських «заробітчан». За 2012 рік вони заробили  переказали своїм сім’ям 2,3 млрд. дол. За перше півріччя – 518 млн., із США за цей період було відправлено лише 147 млн. дол., з Німеччини – 100,5 млн. Чому заробітки трудових мігрантів у Росії такі великі? Бо їм платять за висококваліфіковану працю: будівельника, водія, інженера, педагога тощо.

Після вступу України в ЄС (чи Митний союз?) становище наших «заробітчан» ще більше поліпшиться, бо вони стануть соціально захищеними: вони матимуть пристойне житло, трудові книжки (їм буде йти трудовий стаж), безпеку проїзду додому тощо, бо не хазяїн (хочу заплачу, хочу – ні), а держава буде нести за них відповідальність.

Після вступу в МС Україна з’економить мільярди коштів, які вона могла б витрачати, щоб вписатися в стандарти ЄС, оскільки Митний союз таких витрат не вимагає.

Україна очиститься від такої гидоти як однополі шлюби, гомосексуалізм, ювенальна юстиція і т. п., бо країни Митного союзу цього не підтримують.

Люди запитують: невже наші столичні очільник не розуміють переваг Митного союзу, що так настирно пнуться в ЄС? Розуміють, та ще й як! Але олігархи бояться, що Захід заблокує в офшорних зонах рахунки коштів, награбованих ними в українського народу і захованих там, щоб не платити в бюджет податків.

Детальніше про переваги Митного союзу сказано в агітматеріалах КПУ, з ініціативи якої готується Всеукраїнський референдум. Куди йти: в Євросоюз чи в Митний союз повинні вирішувати не 300 нардепів-мільярдерів, а весь український народ. А щоб він відбувся, українці повинні зібрати три млн. підписів.

Дорогі земляки!

Незабаром до вас звернуться наші агітатори з підписними листами, і ми розраховуємо на ваше доброзичливе до них відношення. Заздалегідь дякуємо за підтримку.

Віктор СКЛЯРЕНКО

Секретар Вільшанської первинної організації Компартії України

(Недригайлівський район, Сумська область)