Не  відкидаючи нечистоплотні прийоми для того, щоб увічнити своє панування в Україні, буржуазія перетворила в поле бою проти власного народу не тільки економіку, політику та соціальну сферу, але і вітчизняну історію. Її представники безсоромно знущаються над славним радянським минулим, наповнюють відвертою брехнею книги, за якими навчаються наші діти, скоюють акти вандалізму над могилами полеглих героїв, підривають пам'ятники, не зупиняючись перед можливими людськими жертвами.

Мета буржуазії зрозуміла: витравити з розумів трудящих пам'ять про соціалістичну епоху, коли вони були гордими володарями своєї Батьківщини, а не приниженими, жебраками та безправними рабами олігархів, як сьогодні. Адже якщо їй це вдасться, пригнобленим буде набагато важче протистояти пануючій навколо несправедливості.

Один з найдієвіших видів зброї в брудній війні, розв'язаній експлуататорами проти історичної пам'яті нашого народу, - очорнення червоних дат радянського календаря, що знаменують перемоги трудящих в боротьбі за соціальне визволення, і заміна їх іншими, пов'язаними з тимчасовими невдачами в класових боях з капіталом. Це дозволяє їм оголошувати брехню правдою, зло - добром, зраду - геройством.

Безперервні спроби нав'язати народу України святкування 22 січня в якості так званого «дня соборності» - наочний приклад подібного шулерства. Олігархічні партії всіх політичних мастей, які мають штаб-квартири в різних регіонах і конкуруючі між собою при полюванні за голосами виборців, в зворушливій згоді стверджують, що дев'яносто шість років тому в цей день нібито відбулося об'єднання українських земель.

Насправді ж 22 січня 1919 трапилося абсолютно інше. «Злука» Східної і Західної України, проголошена тоді на Софіївській площі Києва, була спробою буржуазії об'єднатися «від Сяну до Дону» для боротьби проти трудового народу нашої країни, який у своїй переважній більшості підтримав Велику Жовтневу соціалістичну революцію.

Але обман не вдався, люди не бажали жити в державі, де правлять бал поміщики і капіталісти. Тому «злука» залишилася тільки на папері.

Ось тоді-то й для всіх і стало очевидним чого варта на ділі буржуазна «любов до Батьківщини» та «турбота про єдність країни»! Буквально через кілька тижнів після фарсу на Софіївській площі її автори уклали ганебну угоду з Антантою, віддавати нашу країну на розграбування англо-французьким інтервентам в обмін на обіцянку не допустити встановлення в Україні робітничо-селянської влади. А рік потому Симон Петлюра, один з головних ініціаторів і організаторів горезвісної «злуки», оптом продав західно-українські землі панської площині!

Радянській владі довелося докласти чимало зусиль для того, щоб ліквідувати катастрофічні наслідки цього підлого зрадництва буржуазією національних інтересів. 17 вересня 1939 року Червона Армія почала визвольний похід у Західну Україну, в результаті якого та була очищена від польських окупантів і незабаром увійшла до складу УРСР. Вперше за багато століть український народ отримав можливість жити в одній державі. Саме цей день, 17 вересня 1939 року, є справжнім днем об'єднання нашої Батьківщини. Його і потрібно відзначати всім справжнім патріотам!

А «день соборності» 22 січня вигаданий буржуазією для того, щоб приховати від трудящих той факт, що вона завжди - і в 1919 і в 2013 роках - дивилася і дивиться на Україну як на пиріг, від якого в будь-який момент можна відхопити ласий шматок заради задоволення своїх фінансових апетитів. Що капіталізм ніколи не принесе на нашу землю ні громадянського миру, ні процвітання, ні реального суверенітету! Що забезпечити все це може тільки соціалістичний лад!